[English] Printer-friendly version
The Ecumenical Patriarch
The Ecumenical Patriarchate
Bishops of the Throne
List of Patriarchs
Other Orhodox Churches
Theological and various articles
Ecological activities
Youth ministry
Interchristian relations
Conferences
Photo gallery
Holy Monasteries and Churches
Creed
Church calendar
Icons
Byzantine music
Contact details

Ἀρχική σελίς
Ἀρχική σελίς

Патріарше Послання На Святу Пасху 2020

Ἐπιστροφή
Ἐπιστροφή

+ ВАРФОЛОМІЙ

МИЛІСТЮ БОЖОЮ
АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ, НОВОГО РИМА
І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

БЛАГОДАТЬ, МИР ТА МИЛІСТЬ ВІД ХРИСТА, ЩО ВОСКРЕС У СЛАВІ
НЕХАЙ БУДЕ З ВАМИ

***

Возлюблені браття ієрархи та чада у Господі,

Дійшовши до Святої Пасхи і ставши причасниками радості Воскресіння, ми вихваляємо Господа слави, який смертю смерть подолав і воскресив разом з Ним ввесь рід Адама, відкривши для нас усіх ворота раю.

Світле Воскресіння Христове – це підтвердження того, що все те, що переважає в житті світу, – це не смерть, а Спаситель, який знищив панування смерті. Раніше відоме нам як Слово без плоті, а згодом як Слово, яке прийняло для нас плоть через любов до людства, яке померло як людина і воскресло з силою як Бог, є Спасителем, який знову прийде в славі, щоб виповнити Божественну ікономію.

Тайна та досвід Воскресіння є основою церковного життя. Світле богослужіння, священні таїнства, молитовне життя, піст і аскеза, пастирське служіння і добре свідчення у світі – все це розливає аромат пасхальної радості. Життя вірних у Церкві – це щоденна Пасха, «радість згори», «радість спасіння», а також «спасіння як радість»[1].

Ось чому служби Святого і Великого тижня не похмурі, але наповнені переможною силою Воскресіння. Там ми відкриваємо для себе, що Хрест не має останнього слова в плані спасіння людства та світу. Це вже передвіщає Лазарівська субота. Воскресіння з мертвих близького друга Христа – це передбачення «спільного воскресіння». Стихира «Сьогодні висить на дереві [Хреста]» доходить до кульмінаційного пункту у виклику «Покажи і нам, Твоє славне Воскресіння». Перед плащаницею ми співаємо: «Я величаю Твої страсті, славлю Твоє поховання разом із Твоїм Воскресінням». І під час пасхальної служби ми голосно виголошуємо справжній зміст Хреста: «Ось через Хрест радість прийшла у весь світ».

«Обраний і святий день» Пасхи – це світанок «восьмого дня», перший плід «нового творіння». Досвід власного воскресіння, велике «чудо мого спасіння»[2]. Це живе твердження, що Господь страждав і був приведений до смерті заради нас і що Він воскрес із мертвих для нас, «передвіщаючи для нас воскресіння на безмежні віки»[3]. Протягом Пасхального періоду ми оспівуємо з незрівнянною поезією антропологічний зміст світлого Воскресіння Христового, Пасху людства від рабства до справжньої свободи, «просування та сходження знизу вгору до обітованої землі»[4]. Це спасительне оновлення в Христі реалізується в Церкві як динамічне продовження євхаристійного етосу у світі, «промовляючи правду в любові», як синергія з Богом для перетворення світу, щоб світ міг бути образ повноти остаточного одкровення божественної любові у Царстві останніх часів. Жити у воскреслому Господі означає проголошувати Євангеліє «до кінців землі», як апостоли; це є свідчення на практиці проявленої благодаті та очікування «нового творіння», де «смерті вже не буде, ані плачу, ні ридання, ні болю більше не буде». (Об. 21:4)

Віра у Воскресіння Христове і у наше власне воскресіння не заперечує хворобливої ​​присутності смерті, болю та хреста в житті світу. Ми не замовчуємо сувору реальність і не застрахуємо для себе, через віру, психологічну впевненість перед смертю. Однак ми знаємо, що теперішнє життя – це не життя в цілому, що ми тут «приїжджі», що ми належимо до Христа і що прямуємо до Його вічного Царства. Наявність болю і смерті, якими б відчутними вони не були, не є остаточною реальністю. Вона полягає в остаточному скасуванні смерті. У Царстві Божому немає ні болю, ні смерті, але життя безконечне. «Перед Твоїм дорогоцінним Хрестом», – ми співаємо, «смерть страхітлива для людей; але після Твоїх славних Страстей, людство страхітливе для смерті»[5]. Віра в Христа дарує нам силу, наполегливість і терпіння переносити випробування. Христос є Тим, Хто «зцілює нас від кожної хвороби і позбавляє нас від смерті». Він страждав за нас і виявив нам, що Бог «завжди для нас» і що Божа любов до нас суттєво належить до істини Бога. Цей надійний голос божественної любові перегукується зі словами Христа до розслабленого: «будь сміливою, моя дитино» (Мф. 9:2) та до кровоточивої жінки: «будь сміливою, дочко» (Мф. 9:22), в Його словах перед Страстями: «Будьте сміливі, Я переміг світ» (Ів. 16:33), та до ув’язаного Апостола народів, якому загрожувала смерть: «будь сміливим, Павле» (Дії 23:11).

Нинішня пандемія нового коронавірусу виявила, наскільки ми крихкі, як люди, як легко в нас переважає страх і зневіра, наскільки слабкі наші знання та впевненість у собі, наскільки застаріла думка про те, що смерть є подією в кінці життя, і що забуття чи замовчування смерті – це правильний спосіб боротьби з нею. Крайні ситуації доводять, що ми не здатні рішуче керувати своїм існуванням, коли вважаємо, що смерть – це непереможна реальність і непереборна межа. Важко залишитися людиною без надії на вічність. Ця надія живе в серцях усіх лікарів, медсестер, добровольців, жертводавців і всіх тих, хто щедро підтримують своїх страждаючих братів і сестер у дусі жертви, дару та любові. У цій невимовній кризі, вони випромінюють воскресіння і надію. Вони – «добрі самаряни», які, ризикуючи власним життям, наливають на рану олію та вино; вони – сучасні «киринеянини» на Голгофі тих, хто лежать у хворобі.

Цими думками, чесні браття та возлюблені чада в Господі, ми прославляємо ім’я Воскреслого Господа, що понад усіма іменами, джерело життя від Його власного світла, який освітлює всесвіт світлом Воскресіння. І ми молимося до Нього, лікаря наших душ і тіл, який дарує життя і воскресіння, щоб Він у своїй невимовній любові та доброті міг поступитися людському роду, щоб дати нам дорогоцінний дар здоров’я і направити наші кроки на прямих шляхів – закріпити божественний дар нашої свободи у світі, передвіщаючи її досконалість у Небесному Царстві Отця і Сина і Святого Духа.

Христос воскрес!
Фанар, Свята Пасха 2020р.


+ Варфоломій Константинопольський,

Палкий молитвенник перед Богом за всіх вас.





1.Щоденники отця Олександра Шмемана 1973-1983 рр. (Крествуд, Нью-Йорк: Видавництво Свято-Володимирської Семінарії, 2000 р.), с. 137.
2. Григорій Богослов, На святу Пасху, PG 36.664.
3. Григорій Палама, На святе Вознесіння, PG 151.277.
4. Григорій Богослов, там же, 636.
5. Стихира на Слава вечірні 27 вересня.