[English] Printer-friendly version
The Ecumenical Patriarch
The Ecumenical Patriarchate
Bishops of the Throne
List of Patriarchs
Other Orhodox Churches
Theological and various articles
Ecological activities
Youth ministry
Interchristian relations
Conferences
Photo gallery
Holy Monasteries and Churches
Creed
Church calendar
Icons
Byzantine music
Contact details

Ἀρχική σελίς
Ἀρχική σελίς

ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО
ПЕРЕД ПОЧАТКОМ СВЯТОЇ І ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ
 (2020)

Ἐπιστροφή
Ἐπιστροφή

+ ВАРФОЛОМІЙ

МИЛІСТЮ БОЖОЮ

АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ — НОВОГО РИМУ

І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ,

БЛАГОДАТЬ І МИР

ВІД ГОСПОДА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА,

А ВІД НАС — МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВІННЯ І ПРОЩЕННЯ.


***

Ми звертаємося до Бога любові з піснеспівами подяки, коли ми знову входимо у Святий і Великий піст, на арену подвижницької боротьби, посту та утримання, пильності та духовної усвідомленості, оберігання наших почуттів та молитви, смиренності та самопізнання. Ми розпочинаємо нове і благословенне паломництво до Святої Пасхи, яка «відкрила для нас ворота раю». У Церкві і власне як Церква, коли ми бачимо Воскреслого Господа слави, ми всі разом ідемо шляхом обоження благодаттю, яка веде до небесних благ, «підготовлених Богом для тих, хто любить Його» (1 Кор. 2:9).
У Церкві, де реалізується «вічна таємниця» божественної ікономії, усі речі мають свою непохитну богословську основу та чисте сотеріологічне посилання. Втілення Бога і обожнення людини є опорами православної віри. Ми рухаємось до нашого вічного призначення в любові до Христа. Наш Бог, Який є «завжди для нас», ніколи не може бути зведений до якоїсь «вищої сили», укладеної в трансцендентність і велич всемогутності або її святості. Натомість Він – вічне Слово Боже, яке «прийняло нашу форму», щоб запросити людство до спільності Його святості, справжньої свободи. Людину, яку спочатку «вшановували свободою», запрошують вільно прийняти цей божественний дар. У божественно-людській таємниці спасіння наша синергія також функціонує як свідок у світі благословення, яке ми пережили – «що ти такого маєш, чого б не отримав?» (1 Кор. 4: 7) – через любов до «брата».
Святий і Великий піст – це досконалість періоду переживання цієї свободи, яку дарує Христос. Піст і аскеза не являються дисциплінами, що накладені ззовні, але добровільною повагою церковної практики, покірністю до церковної традиції, яка не є чистим порожнім листом, а живою і життєдайною присутністю, постійним вираженням єдності, святості, соборності та апостольства Церкви. Мова богослов’я та гімнографії говорить про «радісне горе» та «весну посту». Це тому, що справжній аскетизм завжди радісний, весняний і світлий. Він не знає дуалізму чи поділу; він не недооцінює життя чи світ. «Депресивна аскеза», котра призводить до «посушливості людської природи», не має нічого спільного з духом православ’я, де аскетичне життя і духовність плекаються воскресною радістю. У цьому сенсі піст і аскеза містять альтернативну пропозицію життя замість обіцяного помилкового раю евдемонізму та нігілістичного песимізму.
Ще одним важливим елементом православної аскетичної духовності є її соціальний характер. Бог нашої віри є «самим соціальним Богом», «Богом відносин». Правильно сказано, що Свята Трійця – це «заперечення самотності». Індивідуалізація спасіння та благочестя, перетворення аскези на індивідуальне досягнення, оминають увагою троїчно-центричність церковної події. Коли ми постимось тільки для себе і заради посту, то піст не висловлює дух православної традиції. Духовність – це животворна присутність Святого Духа, який завжди є «духом спілкування». Справжнє православне духовне життя завжди стосується церковного виміру нашого існування, а не певної «духовної самореалізації».
Дотримуючись присвячення цього року Святою Великою Христовою Церквою «пастирському оновленню та належній турботі про нашу молодь», ми закликаємо наших православних юнаків взяти участь у духовній боротьбі Великого посту, щоб пережити його антропологічну глибину та визвольний дух, щоб зрозуміти, що православний аскетизм – це спосіб свободи та екзистенційного здійснення в контексті благословенного життя Церкви, суть якого полягає в тому, щоб «говорити правду в любові». Наша православна молодь покликана виявити цілісний характер посту, який в Тріоді оцінюється як «початок духовної боротьби», «їжа для душі», як «матір усіх доброт і всіх чеснот». Це не просто утримання від певної їжі, а боротьба проти самолюбства та самодостатності, чутливості та відчутної реакції підтримки до нашого страждаючого ближнього. Це євхаристійне використання творіння, екзистенційна повнота, спільність життя та солідарність. Аскеза, піст, молитва і смирення передають аромат і світло Воскресіння, від якого вони отримують сенс і спрямованість. Як квінтесенція церковного життя та його есхатологічна спрямованість, Воскресіння нерозривно пов’язує подвижницьке життя з Божественною Євхаристією, таїнством передбачення невимовної радості Царства Отця, і Сина, і Святого Духа. Той факт, що Божественна Євхаристія зберігається як центр життя в Православній Церкві, пов’язаний із тим, що Воскресіння є фундаментом нашої віри та світлим горизонтом нашої подвижницької духовності, а також нашим добрим свідченням у світі.
Цими думками ми смиренно закликаємо на всіх вас милість і благословення Бога любові, щоб ми змогли із побожним серцем провести перебіг Святого і Великого посту, досягти спасительних Страстей Христа, нашого Бога, і прославляючи Його невимовне довготерпіння, світло святкувати Його славне Воскресіння, яке веде нас від смерті до безконечного життя.

Свята і Велика Чотиридесятниця 2020р.
+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитвенник перед Богом за всіх вас.