[English] Printer-friendly version
The Ecumenical Patriarch
The Ecumenical Patriarchate
Bishops of the Throne
List of Patriarchs
Other Orhodox Churches
Theological and various articles
Ecological activities
Youth ministry
Interchristian relations
Conferences
Photo gallery
Holy Monasteries and Churches
Creed
Church calendar
Icons
Byzantine music
Contact details

Ἀρχική σελίς
Ἀρχική σελίς

(No title)

Ἐπιστροφή
Ἐπιστροφή

Но. Прот. 702

+ Варфоломій,
Милістю Божою Архієпископ Константинопольський,
Нового Риму і Вселенський Патріарх,
Всій повноті Церкви,
Благодать, мир і милість
Від Творця всього творіння
Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Браття і чада в Господі,

Милістю Божою, ми вступаємо сьогодні в новий церковний рік, продовжуючи наше свідчення “Тим, Хто нас полюбив” (Рим 8:38) та відповідаючи кожному “про надію, що в нас” (1 Петра 3:15), живучи в Церкві, у Христі та згідно з Христом, Який обіцяв перебувати з нами “повсякденно аж до кінця віку” (Мт. 28:20).

Пройшло двадцять років після того, як синодальним рішенням Вселенський Патріархат постановив свято індикту “днем захисту навколишнього середовища”, коли в Священному Центрі Православ’я підносяться молитви і прохання “для всього творіння”. Відповідне патріарше окружне послання 1-го вересня 1989р. закликало всіх православних та інших християн підносити подячні молитви Творцю Всіх за “великий дар творіння” та прохання про його захист.

Висловлюємо нашу радість і задоволення за широку рецепцію і за плідний вплив ініціативи Константинопольської Церкви. Доказуємо духовний корінь екологічної кризи як рівнож потребу покаяння і визначити ціності сучасного людства. Було підтверджено, що експлуатація та руйнування творіння становлять збочення та спотворення християнського етосу замість неминучого наслідку біблійного приказу “плодіться й розмножуйтеся” (Буття 1:22), але також те, що наша антиекологічна поведінка є злочином проти Творця та порушенням Його заповідей, що в кінці кінців працює проти справжньої долі людської особи. Не може бути стійкого розвитку за рахунок духовних цінностей та навколишнього природного середовища.

Свята Велика Церква Христова захистила і продовжує захищати екологічну динаміку нашої православної віри, підкреслюючи євхаристійне використання творіння, та відповідальність віруючих, які повинні, як “священики” творіння, постійно приносити подяку Творцеві за творіння, і також принцип аскетизму як відповідь на сучасне почуття задоволення. Дійсно, повага до творіння належить саме до ядра нашої православної традиції.

Нас особливо турбує той факт, що, хоча зрозуміло, що екологічна криза постійно зростає, в ім’я фінансового зростання та технологічного розвитку людство не помічає глобальних закликів до радикальних змін у нашому ставленні до творіння. Очевидно, що виникаюча деформація та руйнування природного середовища є прямим наслідком певної моделі економічного прогресу, яка, тим не менш, байдужа до його екологічних наслідків. Короткострокові вигоди, продиктовані підвищенням рівня життя в деяких частинах світу, просто камуфлюють ірраціональність зловживань та завоювання творіння. Корпоративний бізнес, який не поважає планету, як наш загальний дім, не може бути санкціонованим як бізнес взагалі. Сучасна нестримна торгівля глобалізації супроводжується вражаючим розвитком науки і техніки, що, незважаючи на численні переваги, також супроводжується збуренням і зловживанням природи. Сучасна людина це дуже добре знає, але діє так, ніби вона абсолютно цього не знає. Ми знаємо, що природа не відновлюється і не відновлюється нескінченно. Проте ми ігноруємо негативні наслідки “торгівлі” в навколишньому середовищі. Це вибухонебезпечне поєднання нестримної торгівлі та науки, тобто безмежної довіри до сили науки та техніки, просто збільшує ризики, що загрожують цілісності творіння та людства.

Святий і Великий Собор Православної Церкви мудро та чітко пояснив небезпеку “автономізації економіки” або відокремлення економіки від життєвих потреб людства, яких можна обслужити лише в стійких умовах. Натомість, він запропонував економіку “засновану на принципах Євангелія”{1} для вирішення сучасної екологічної проблеми “на основі принципів християнської традиції”{2}. У відповідь на загрози нашого віку, Традиція Церкви вимагає “радикальної зміни ставлення та поведінки”. У відповідь на екологічну кризу, вона пропонує дух аскетизму, “безглуздість і стриманість”{3}. У відповідь на нашу “жадібність”{4}, вона вимагає “обоження наших потреб та ставлення до набуття”{5}. Святий і Великий Собор також рішуче назвав “соціальні виміри та трагічні наслідки руйнування природного середовища”{6}.

Тому, повторивши рішення цього Собору, ми також підкреслюємо через настояще послання тісний зв’язок між екологічними і соціальними питаннями, а також їх загальні коріння, які лежать в “необережному серці”, який занепалий і грішний, а також в неналежному використанні нашої Богом даної свободи. Руйнування природи і суспільства завжди попереджене внутрішнім “сторнуванням цінностей”, через духовно-етичний збиток. Коли матеріальні цінності домінують в нашому серці і розумі, то наше ставлення до наших ближніх і до творіння стає присвійним і образливим. У біблійних термінах, “погане дерево” завжди “плоди родить лихі” (Мт 7:17).

Крім того, ми хотіли б підкреслити, що повага творіння та інших людей розділює теж саме духовне джерело і походження, а саме – наше оновлення у Христі і духовної свободи. Так само, як руйнування навколишнього середовища пов’язане з соціальною несправедливістю, так само екологічне ставлення невіддільне від соціальної солідарності.

Те, що стає очевидним, полягає в тому, що вирішення багатогранної сучасної людської кризи, а саме криза, що стоїть перед людською культурою та природним середовищем, вимагає багатовимірної мобілізації та спільних зусиль. Як і будь-яка інша життєва проблема, взаємопов’язані екологічна та соціальна кризи не можна вирішувати без міжхристиянської та міжрелігійної співпраці. Тому діалог стає родючим підґрунтям для просування існуючих екологічних і соціальних традицій з метою стимулювання обговорення екологічної та соціальної сенсибілізації, одночасно ініціюючи конструктивну критику прогресу, розуміння виключно в технологічному та економічному плані за рахунок творіння та цивілізації.

Завершуючи, ми знову підтверджуємо нерозривний характер поваги до творіння та людства, і ми закликаємо всіх людей доброї волі до здійснення гарної боротьби за захист природного середовища та встановлення солідарності. Молимось Господу Подателю всіх благ, через заступництво Пресвятої Богородиці Всеблаженної, дарувати усім Його чадам “горіння у наших серцях за все творіння”{7} та “для заохоти до любови й до добрих учинків” (Євр. 10:24).

1 вересня 2017р.

† Константинопольський Варфоломій,
палкий молитовник перед Богом за всіх Вас











---------------------------------------------------
{1} Окружне послання, 15.
{2} Там же, 15.
{3} Місія Православної Церкви в сучасному світі, 10.
{4} Там же, 10.
{5} Окружне послання, 14.
{6} Там же.
{7} Ісаак Сирін, Слово 51.