[Greek] Printer-friendly version
The Ecumenical Patriarch
The Ecumenical Patriarchate
Bishops of the Throne
List of Patriarchs
Other Orhodox Churches
Theological and various articles
Ecological activities
Youth ministry
Interchristian relations
Conferences
Photo gallery
Holy Monasteries and Churches
Creed
Icons
Byzantine music
Contact details

Home page
Home page

ПАТРІАРШЕ ПОСЛАННЯ НА СВЯТУ ПАСХУ

Back
Back

Но. Прот. 312

+ ВАРФОЛОМІЙ
МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ,
НОВОГО РИМА І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ
БЛАГОДАТЬ, МИР ТА МИЛІСТЬ ВІД ХРИСТА, ЩО ВОСКРЕС У СЛАВІ

***

Возлюблені у Господі браття та чада,

Досвід Воскресіння Христового, спасительної перемоги життя над смертю, є основою віри, богослужіння, звичаїв і культури христоіменного православного народу Божого. Життя православних віруючих, у всіх його аспектах та вимірах, виховується і живиться вірою у Воскресіння, і являє собою щоденну Пасху. Цей пасхальний досвід – це не просто пам’ять Воскресіння Господнього, а й участь в нашому власному оновленні, а також непохитна переконаність в есхатологічній досконалості всіх.

Перш за все в Євхаристійній Літургії, яка нерозривно пов’язана з «вибраним і святим днем» неділі, Православна Церква святкує цю екзистенційну участь у Воскресінні Христовому та досвіднє передчуття благословень Божого Царства. Воскреслий і чудовий характер Божої Євхаристії вражає. Вона завжди відбувається в атмосфері радості й потіхи, і зображує остаточне оновлення всіх істот, здійснення радості, повноти життя та майбутнього виливу любові та знань.

Йдеться про спасительне бачення сучасності в світлі кінця і динамічного шляху до Царства Божого. Йдеться про нерозривний зв’язок і переплетення присутності та есхатологічної природи нашого спасіння та світового преображення в Христі, що дає церковному життю унікальний динамізм і служить для вірних стимулом доброго свідчення у світі. Православний віруючий має особливий розум і сильний стимул боротьби із соціальними правопорушеннями, тому що ми глибоко усвідомлюємо контраст між кінцевими часами та кожною історичною подією. З православної точки зору, благодійна служба, яка допомагає нашим нужденним братам і сестрам, згідно зі словами Господа: «оскільки ви зробили це одному з найменших з цих моїх братів, ви зробили це для мене» (Мт. 25:40) і відчутна любов Доброго Самарянина, яка була явлена у справах (див. Лк. 10:30-37), а також відповідно до святоотцівського висловлювання: «ви повинні бачити всіх тих нужденних як свого ближнього і відчувати, що ви покликані допомогти» (Ісидор Пелусіотський) — є продовженням і вираженням церковного євхаристичного звичаю, одкровенням про те, що любов є найважливішим досвідом життя у Христі, як в теперішньому житті, так і в Царстві Небесному.

Саме в цьому контексті ми також повинні розуміти, що літургійне життя в Православній Церкві виражає досвід «загального спасіння», дарування «спільної свободи» та «спільного царства», а також очікування «загального воскресіння». Переважним є «ми», себто спільнота життя, співучасть і співіснування, а також освячувана ідентифікація свободи у Христі через жертовну та доксологічну любов. Це якраз висловлює світла ікона Воскресіння, зішестя Христа до пекла. Господь слави зійшов у глибини землі і зруйнував ворота пекла, вийшовши блискучим переможцем із гробниці, не сам один, і без прапору перемоги, але разом з Адамом і Євою, піднімаючи їх із собою, міцно тримаючи їх та підтримуючи. І в їхніх особах ввесь людський рід і творіння також піднімаються, підтримуються та тримаються.
Благовіст Воскресіння, це «спільне свято всіх», скасування сили смерті всемогутньою любов’ю, сприймається сьогодні в суспільстві, наповненому соціальною несправедливістю та приниженням людської істоти в світі, що нагадує Голгофу біженців з безліччю невинних дітей. Він оголошує з глибини, що перед Богом людське життя має абсолютне значення. Він проголошує, що страждання та випробування, як і Хрест та Голгофа, не мають останнього слова. Тим, що розпинають, неможливо перемогти своїх трагічних жертв. У Православній Церкві хрест лежить в центрі благочестя; однак, це не остаточна реальність, яка визначає останню точку орієнтації в церковному житті. Суттєвий зміст Хреста полягає в тому, що він є способом Воскресіння до повноти нашої віри. Стоячи на цьому фундаменті, православні проголошують: «Бо ось, через Хрест радість прийшла у весь світ». Характерно, що в Православній Церкві служба Страстей не являється трауром; натомість вона є змішуванням Хреста та Воскресіння, оскільки Страсті завжди розуміються і переживаються через призму Воскресіння, що є нашим «викупом від скорботи». Для православного мислення, міцне поєднання Хреста та Воскресіння несумісне з будь-якою формою езотеричного польоту до будь-якої фальшивої містики або самодостатнього пієтизму, який зазвичай та як правило, байдужий до нещастя і невдач людства в історії.

Проповідь Хреста і Воскресіння у нашому віці є викликом для егоцентричності і гордості самопоклоніння людини у світському і раціоналістичному світі, людини, переконаної в домінуючій силі науки і прив’язаної до земного і тимчасового, без будь-якого бажання вічності. Вона також бореться із будь-якими спробами зректись Втілення Слова Божого та «спокуси» Хреста в ім’я абсолютної трансцендентності Бога та нерозривної відстані між небом і землею.
У всьому цьому, шановні ієрархи та улюблені чада у Христі, ми православні вірні, наповнені досвідом світлого Воскресіння, отримуємо світло від невечірнього світла і дякуємо Богові за все, зберігаючи наш розум на небесах і володіючи вже заставою і запевненням есхатологічного здійснення Божественного домобудівництва, проголошуючи в Церкві: «Христос воскрес!». Тому ми молимося, щоб наш Господь, який страждав, був похований та воскрес, просвітить наш розум, серце та ціле життя, спрямовуючи наші кроки до кожного доброго вчинку, та зміцнюючи Своїх людей, щоб ті свідчили про Євангеліє любові «до кінців землі» (Дії 1:8) на славу Його імені, яке є «понад усіма іменами».
   
Фанар, Свята Пасха 2018р.
+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитвенник перед Воскреслим Христом за всіх вас.